Стільниковий мед, розфасований і запечатаний бджолами, завжди буде елітним продуктом бджільництва. Стільник, що наповнений медом, дарує нам літнє сонце, здоров’я та радість, але на нашому столі він велика рідкість.
Мед в стільниках має найвищу якість. Восковими пластинками бджоли закривають комірку лише з повністю зрілим медом. Тому бджолиний знак якості – кришечка забрусу – має найбільшу цінність.
Стільниковий мед високо цінується покупцями, оскільки він потрапляє до них в своєму природному стані, оминаючи контакти з технологічним обладнанням, зберігаючи запах квітів, з яких він зібраний. Ароматичні речовини, що містяться в меді, надзвичайно леткі і при вилученні меду з стільників швидко втрачають частину свого первісного аромату. Тому навіть вищі сорти відцентрового меду за смаком часто поступаються меду в стільниках.
З часів Стародавнього Єгипту стільниковий мед завжди високо цінувався і був предметом подарунків, податків, торгівлі. Вартість стільникового меду була високою через його особливу користь. Віск та прополіс, мед і пилок, що містить стільниковий мед створюють потужну лікувальну силу цього дивовижного продукту природи.
При частуванні стільниковим медом обов’язково споживається і невелика кількість воску. Саме такий віск, як м’яка щітка, зчищає з ясен та емалі зубів наліт хвороботворних бактерій. Прополіс, що міститься у воску і вкриває кожну комірку стільника, знищує ці бактерії.
У стільниковому меді є речовини, які не потрапляють до відцентрового меду. Не дарма стільки хвилювань викликало повідомлення американського лікаря Джарвіса про вміст у воскових кришечках стільникового меду (забрусі) речовин з антиалергічною дією. Джарвіс стверджує, що саме в цей вид воску бджоли додають речовини, які зупиняють перебіг багатьох захворювань (сінна лихоманка, алергічний нежить, запалення гайморових порожнин, астма). Дійсно, якщо якомога довше жувати воскову грудочку, що залишається в роті від шматочка стільникового меду, можна відчути на собі чудодійний ефект у випадку загострення перерахованих вище хвороб.
Стільниковий мед містить прополіс. Тоненькою плівкою прополісу бджоли покривають кожну комірочку стільника перед наповненням її медом. Крім того, натуральний віск містить 5-10 % прополісу.
До складу прополісу входять різні по відношенню до розчинників фракції. В першу чергу нас цікавить фракція прополісу, розчинна у воді, оскільки саме вона в процесі споживання стільникового меду потрапляє до організму людини. Виявлено її бактерицидну, бактеріостатичну, протитоксичну, антивірусну, фунгіцидну та протизапальну дію.
Флавоноїди прополісу показали ефективність для профілактики та лікування багатьох захворювань. Вони проявляють протизапальну дію, посилюють дію вітаміну С (попереджують його окислення), призупиняють агрегацію еритроцитів і тромбоцитів, знижують ймовірність утворення тромбів.
Захисні сили організму підвищуються також за рахунок ненасичених жирних кислот воску та прополісу. Ці кислоти попереджують розвиток атеросклерозу, знижують згортання крові.
В меді містяться зерна пилку медоносів. Вони збагачують його вітамінами, амінокислотами, білками та ферментами. Квітковий пилок діє на організм людини омолоджуюче, оскільки в ньому присутні всі необхідні нам амінокислоти та багато вітамінів.
Перед запечатуванням комірок стільників бджоли додають до кожної з них секрет слинних залоз, в якому міститься лізоцим. Ця речовина сприяє підвищенню резистентності організму людини.
Стільниковий мед засвоюється на 99,9%. Щоденне споживання однієї-двох столових ложок вбереже вас від простуди, нежитю, допоможе відновити сили після стресових ситуацій, важкої фізичної чи розумової роботи.
Отже, стільниковий мед об’єднує в собі біологічно активні речовини, що виробляються рослинами та організмом бджіл. Їх участь у зміні властивостей нектару, пилку, в створенні воску і прополісу надає стільниковому меду антимікробні, противірусні, антилейкемічні, радіопротекторні, імуногенні властивості.
Мед покращує коронарний кровообіг, нормалізує формулу крові, серцево-судинний тонус, посилює обмін речовин, пришвидшує регенерацію тканин, стимулює роботу внутрішніх органів, нормалізує сон. Споживання стільникового меду має лікувальний ефект при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, значно більшою мірою забезпечує організм людини різними мікроелементами порівняно з споживанням звичайного відцентрового меду.
Дуже корисний мед дітям. Додайте в раціон своїх дітей стільниковий мед – продукт дуже смачний і надзвичайно корисний для зміцнення імунітету, лікування та профілактики алергічних, простудних та інших захворювань.
На святковому столі стільниковий мед викличе масу захопливих відгуків ваших гостей.
Догори
Важно осознавать, что лечение сотовым медом не дает мгновенного эффекта, как, например, прием химических средств. Однако такое лечение приятно, весьма полезно и абсолютно безвредно (за исключением незначительных противопоказаний к употреблению сотового меда), то есть не дает никаких побочных явлений.
Народная медицина утверждает, что люди, потреблявшие сотовый мед до 16-летнего возраста, редко простужаются, у них редко бывает сенная лихорадка или другие заболевания полости носа. Из рецептов народной медицины следует, что жевание медовых сотов вызывает иммунитет к заболеваниям дыхательных путей, который сохраняется в течение четырех лет. Если вы не потребляли мед с детства и до 16 лет, вы можете в более зрелом возрасте начать потреблять его для нормализации функций слизистой оболочки дыхательной системы.
Медовые соты – прекрасное
средство лечения некоторых
заболеваний дыхательной системы. Целебными свойствами обладает воск сотов. В сотовых рамках всегда свежий воск. В них не выводились пчелы, нет засорений от куколок. Это воск наивысшего качества. Жевание медовых сотов оказывает благоприятное влияние на слизистую дыхательных путей.
Народная медицина использует сотовый мед как своеобразное нейтрализирующее средство, которое, как свидетельствуют результаты его применения, оказывает антиаллергическое действие.
При гайморите, астме рекомендуют жевать каждый час в течение 15 минут по чайной ложке сотового меда или
забруса. Оставшийся во рту воск сплевывают.
Жевание воска повышает обмен веществ, вызывает сильное слюноотделение и, как следствие,
повышает секреторную и моторную функцию желудка, хорошо очищает органы дыхания. Зубы при этом очищаются от налетов, укрепляются десны, исцеляется слизистая ротовой полости, излечивается насморк.
Воспаление слизистой оболочки придаточных пазух носа. Синусы (пазухи) составляют важную часть дыхательной системы, они связаны с носовыми путями и помогают фильтровать, увлажнять и согревать вдыхаемый воздух. Будучи полыми, пазухи носа также влияют на звучание голоса и уменьшают вес черепа.
Воспаление одного или более синусов обычно развивается на фоне щелочной реакции мочи. При жевании медовых сотов (или забруса) реакция мочи изменяется от щелочной к кислой, т.е. при этом происходит изменение общей химической реакции организма. Поэтому людям с заболеваниями носовых пазух следует помнить, какие продукты вызывают щелочную реакцию мочи, и не употреблять их до выздоровления.
Количество медовых сотов, необходимое для одного жевания – 1-1,5 столовой ложки.
При обострении заболевания рекомендуется жевать сотовый мед каждый час на протяжении 4-6 часов. Продолжительность каждого жевания – 15 минут, затем разжеванную массу выплевывают. Для снятия воспаления слизистой придаточной полости носа достаточно одного описанного курса лечения в течение целого дня. В течение еще одной недели рекомендуется жевать медовые соты раз в день для предупреждения возможного рецидива.
Жевать сотовый мед полезно детям раз в день с осени (когда они идут в школу) и до июня (когда школьников отпускают на летние каникулы) наряду с потреблением с каждым приемом пищи двух чайных ложек меда и регулированием ежедневного потребления пищи.
Сенная лихорадка подразделяется на три типа: слабая, умеренно-сильная, сильная. Методы лечения как профилактические, так и симптоматические. Если жевать сотовый мед или восковые крышечки (
забрус) раз в день до ожидаемого появления сенной лихорадки, болезнь либо не проявляется, либо протекает в более легкой форме.
При легкой форме заболевания рекомендуется жевать сотовый мед раз в день. При отсутствии медовых сотов следует съедать с каждым приемом пищи по две чайные ложки жидкого меда, желательно майского.
Умеренно-сильную сенную лихорадку нужно лечить жеванием медовых сотов 5 раз в день в течение первых двух дней и затем 3 раза в день в течение периода, продолжительность которого определяется состоянием здоровья больного.
При лечении умеренно-сильной сенной лихорадки с помощью медовых сотов сделаны следующие наблюдения:
- слезливость глаз прекращалась через три минуты;
- заложенный нос через три минуты открывался, через шесть минут уже можно было дышать носом;
- насморк проходил через пять минут;
- воспаление в горле снималось через три-пять минут.
При сильной сенной лихорадке народная медицина рекомендует следующие профилактические меры.
За три месяца до предполагаемого начала заболевания принимать по одной столовой ложке меда после приема пищи на десерт. Лучшее средство – сотовый мед, но жидкий мед также эффективен, его нужно принимать по одной столовой ложке на полстакана воды на ночь.
За две недели до ожидаемого начала заболевания следует принимать смесь двух чайных ложек меда и двух чайных ложек яблочного уксуса на полстакана воды или на стакан воды до завтрака и еще на ночь. Такое лечение нужно продолжать до тех пор, пока полностью не исчезнут симптомы заболевания.
Затем продолжать съедать по одной столовой ложке меда после обеда и ужина на десерт, а также выпивать смесь яблочного уксуса с медом перед завтраком и на ночь.
При необходимости жевать медовые соты или восковые крышечки (забрус) в течение дня, чтобы исключить возможность появления насморка и свободно дышать носом.
Сочетание потребления смеси яблочного уксуса и меда и жевания забруса действует значительно эффективнее, чем инъекции от сенной лихорадки. Если инъекции не предотвращают насморка, то средства народной медицины при этом оказываются действенными.
Д.Джарвис утверждает, что при описанном способе лечения сенной лихорадки пациенты только иногда чихают, жидких выделений из носа не бывает. Наблюдения показали, что при жевании сотового меда три или четыре раза в неделю сенная лихорадка проходит через три года.
Догори
Практически единственным серьезным противопоказанием к использованию сотового меда является индивидуальная непереносимость, которая проявляется в виде аллергий разной степени тяжести – от легкой формы (крапивница) до среднетяжелых и тяжелых (отек Квинке, анафилактический шок). В случае индивидуальной непереносимости прием меда и других пчелиных продуктов следует прекратить.
Догори
Для попередження ураження стільникового меду восковою міллю та максимального збереження корисних властивостей продукту зберігають його в темних приміщеннях з температурою повітря нижче 10
0С.
